Свята і пам'ятні дати

Рік математики

Михайло Кравчук: математик світового масштабу

10 жовтня 2020 р. виповниться 128 років від дня народження Михайла Кравчука – найвизначнішого українського математика ХX сторіччя, дійсного члена Всеукраїнської Академії наук, ученого світової слави.

Народився Михайло Пилипович Кравчук 27 вересня (за ст. ст.) 1892 р. у с. Човниця Ківерцівського повіту на Волині в сім'ї землеміра. 1901 р. він разом з батьками переїздить до Луцька, де 1910 р. закінчує із золотою медаллю гімназію. З усіх дисциплін найбільше полонила його математика - поезія формул і чисел.

1910 р. М.П. Кравчук вступає на математичне відділення фізико-математичного факультету університету Св. Володимира в Києві, а згодом закінчує університет з дипломом 1-го ступеня (1914 p.).

Далі - педагогічна, громадська робота. Поряд із великою суто науковою роботою М. Кравчук викладає математичні предмети в 1-й та 2-й українських гімназіях Києва, Українському народному університеті, електротехнічній школі, політехнічному, авіаційному, архітектурному, ветеринарно-зоотехнічному, сільськогосподарському інститутах. Він - співробітник Української академії наук, член комісії математичної термінології. М. Кравчук багато працює над створенням української математичної термінології. Саме він виплекав таланти А. Люльки, С. Корольова і дав їм путівку у світ відкриттів. Архип Люлька згодом стане всесвітньо відомим українським вченим, академіком, генеральним конструктором авіаційних двигунів, творцем перших у світі турбокомпресорного повітряно-реактивного та двоконтурного високоекономічних двигунів. І як рідна мова лишатиметься завжди в шанобі у родині А. Люльки, так і добре ім'я свого дорогого вчителя М. Кравчука він згадуватиме з незмінною повагою та вдячністю впродовж усього життя. У московській квартирі А. Люльки висіло два портрети Т. Шевченка і М. Кравчука.

1924 p. M. Кравчук блискуче захищає докторську дисертацію "Про квадратичні форми та лінійні перетворення". Далі знову напружена творча праця.

Наукові праці М. Кравчука різних галузей математики (вищої алгебри та математичного аналізу, теорії диференціальних та інтегральних рівнянь, теорії ймовірностей та математичної статистики і под.) увійшли до скарбниці світової науки. За його ідеями й відкриттями виразне проступала перспектива поглибленого розвитку й використання їх. Аналізуючи потенціальні можливості науки, він писав у 30-ті роки: "Ми маємо право і підстави сподіватися в найближчому майбутньому таких наукових математичних кадрів, що зроблять нашу математичну школу осередком світового значення". Уже давно існують на сторінках наукових досліджень і поліноми Кравчука, і моменти Кравчука, і формули Кравчука, й осцилятори Кравчука. Увесь свій короткий вік М. Кравчук працював невпинно й творчо на благо науки, на благо освіти рідного народу.

"Моя любов - Україна і математика", - таким було його життєве кредо.

Він справжній поет формул, математика для нього була творчістю, натхненням і радістю. На його лекції ходили як на свято.

Михайло Пилипович був членом управи Київського інституту народної освіти, деканом факультету професійної освіти, організатором першої в Україні математичної олімпіади школярів (1935).

Людина високої культури і неабиякої ерудиції, М. Кравчук вільно володів кількома мовами (французькою, німецькою, італійською, польською та ін.), підтримував наукові й особисті дружні зв'язки з відомими математиками світу - Ж. Адамаром, Д. Курантом, Ф. Трікомі, Д. Гільбертом та ін. Як справжній син свого народу, М. Кравчук завжди розглядав власну наукову діяльність як справу патріотичну, громадянську. Більшість його наукових праць написано рідною мовою, а Кравчукова мова - це зразок українського науково-математичного стилю.

Михайло Пилипович був членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка (Львів), німецького, французького, італійського математичних товариств (з 1925 p.).

М. Кравчук - автор понад 180 наукових праць, в т. ч, 10 наукових монографій. Його двотомна фундаментальна монографія "Застосування способу моментів до розв'язання лінійних диференціальних та інтегральних рівнянь" (1932-1936 pp.) стала основою для побудови першого у світі електронного комп'ютера американським вченим Дж. Атанасовим.

Огляд та аналіз наукових праць М. Кравчука виявляє його унікальний математичний талант, широчінь його наукового кругозору, здатність аналізувати складні питання в розмаїтих розділах математики, фізики, історії, методики математики, хімії та ін.

Самовіддана праця М. Кравчука в ім'я розбудови української науки, його непересічний педагогічний хист і авторитет серед студентської та наукової молоді не могли залишитись непоміченими органами тоталітарного режиму Радянської України. М. Кравчука арештовано 21 лютого 1938 p., 23 вересня того ж року засуджено на 20 років тюремного ув'язнення та на п'ять років заслання і відправлено на Колиму, а 9 березня 1942 р. він залишився вже на віки вічні у колимській мерзлоті.

15 вересня 1956 p. M. Кравчука було посмертно реабілітовано, а 20 березня 1992 р. поновлено у складі дійсних членів Академії наук України.

Пам'ять про М. Кравчука живе у серцях математиків, зокрема в серцях київських політехніків, де він викладав вищу математику з 1921 р. і був завідувачем кафедри вищої математики (1934-1938 pp.).

КПІ з 1992 р. вже провів 10 міжнародних наукових конференцій імені академіка М. Кравчука, відкрито аудиторію імені академіка М. Кравчука (2002), видано його "Науково-популярні праці" (2000), "Вибрані математичні праці" (2002), книгу "Розвиток математичних ідей Михайла Кравчука" (2004), відкрито пам'ятник М. Кравчуку (20 травня 2003 p.), створено фільм "Голгофа академіка Кравчука" (2004).

Ім'я М.П. Кравчука повернулось в український науковий пантеон і є зразком для наслідування та продовження його досліджень у працях сучасних і прийдешніх науковців в Україні й далеко поза Україною.

Так, минають роки, та формули безсмертні.

Кравчук пережив свою дочасну смерть - життя його триває й далі: у формулах і теоремах, у суцвітті математичних символів та чисел. На небосхилі математичної науки ім'я Михайла Кравчука завжди сяятиме яскравою зіркою.

Матеріали взяті з книги Київський національний університет імені Тараса Шевченка : Незабутні постаті / [Авт.-упор. О. Матвійчук, Н. Струк ; Ред. кол.: В.В. Скопенко, О.В. Третяк, Л.В. Губерський, О.К. Закусило, В.І. Андрейцев, В.Ф. Колесник, В.В. Різун та ін.]. - Київ : Світ Успіху, 2005. - С. 266-267.

Навіщо потрібно вчити математику?

Вивчення понять, законів математики та логіки, розв’язання математичних і логічних завдань вимагає розумових зусиль. А навіщо це взагалі потрібно? Навіть якщо ви переконані, що життя вашої дитини не буде пов’язане з математикою, рекомендуємо все одно прочитати цю статтю, щоб як мінімум самому переконатися, що математика викладається у школі не дарма.

Математика розвиває мислення

Як регулярні спортивні тренування «прокачують» тіло, роблять його здоровим, дужим і витривалим, так регулярні заняття математикою «прокачують» мозок — розвивають інтелект і пізнавальні здібності, розширюють кругозір. Математика закладає навички ефективного і швидкого навчання чому завгодно. Все це відбувається завдяки «перетворенню в людину мислячу».

Заняття математикою тренують пам’ять

Вчені зі Стенфордського університету в США вивчили процес розв’язання людиною математичних завдань і з’ясували, що дорослі люди використовують для цих цілей мислення і доведену до автоматизму навичку «діставати» з пам’яті вже наявні там відповіді. І ця звичка «думання», осмислення і запам’ятовування інформації, формується у школярів віці завдяки математичним вправам.

Математика загартовує характер

Для правильного розв’язання математичних і логічних завдань потрібні уважність, наполегливість, відповідальність, точність і акуратність. Чим регулярніше дитина тренує ці «м’язи характеру», тим сильнішими вони стають, тим частіше допомагають дитині у вирішенні не тільки навчальних завдань, але й життєвих проблем.

Математика допомагає досягати успіху в гуманітарних науках

Саме ранні математичні здібності — вірна передумова до того, що в подальшому дитина буде не тільки добре розуміти математику, але і процвітати в інших шкільних дисциплінах. Далі за значущістю внеску в навчальні успіхи йдуть навички читання і здатності керувати своєю увагою.

До того ж математика — наука міждисциплінарна, вона тісно пов’язана з фізикою, географією, геологією, хімією. Соціологія і економіка невіддільні від математики, і багато висновків навіть звично гуманітарних наук, таких як лінгвістика, журналістика, спираються на математичні моделі й поняття, математичні та логічні закони.

Розвиває навички вирішення побутових завдань

Дитина вчиться міркувати, вибудовувати послідовності, продумувати алгоритми, жонглювати відразу декількома поняттями, і ці навички входять в звичку. Завдяки математиці ми позбавляємося і шкідливих звичок: не домислюємо, а оперуємо тільки точними термінами; не просто механічно запам’ятовуємо інформацію і правила, а оцінюємо їх, аналізуємо, розмірковуємо, щоб зрозуміти і засвоїти новий матеріал, чи новий життєвий урок.

Математика — основа успішної кар’єри

Якщо 10-15 років тому перспективним вважалося вивчення іноземних мов, то зараз вільним володінням кількома мовами нікого не здивуєш. Тепер професійна затребуваність багато в чому залежить від розуміння технологій, вміння мислити, абстрагуватися і здібностей до вирішення нестандартних завдань. Вкрай складно обійтися без знання математики тим, хто хоче працювати в сфері IT.

До того ж результативні заняття математикою надають впевненість в собі, адже успіхи в ній вимагають завзятості в прагненні розв’язати найскладніші, іноді, на перший погляд, «нерозв’язні» завдання і проблеми.

Розв’язання завдань виробляє психологічну стійкість

Розв’язання математичних завдань допомагає поліпшити емоційний фон — це заняття здатне позбавити тривоги, допомагає контролювати емоції та попереджає стрес.Таких висновків дійшли вчені з Університету Дьюка в США, які зуміли довести це в дослідженні, опублікованому в журналі «Клінічна психологія» в 2016 році.

Задоволення від «ікс»

І наприкінці, для людини, яка серйозно займається математикою, математичні формули, рівняння й інші логічні та математичні завдання втілюють собою красу, гармонію і доставляють таке ж естетичне задоволення, як музика, мистецтво і гарний жарт.